- розпорядник
- —————————————————————————————розпоря́дникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
розпорядник
Смотреть что такое "розпорядник" в других словарях:
розпорядник — а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким , чим небудь і відповідає за нього. || Володар, власник чого небудь; господар. || Рушійна сила чого небудь. •• Розпоря/дник креди/ту керівник підприємства, установи, організації, уповноважений… … Український тлумачний словник
головний розпорядник бюджетних коштів — бюджетна установа в особі його керівника, якому надане головне право розпоряджатися виділеними бюджетними асигнуваннями, а також направляти їх для використання за бюджетним призначенням … Словник бюджетної термінології
директор-розпорядник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
розпорядники бюджетних коштів — бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників… … Словник бюджетної термінології
господар — я, ч. 1) Той, хто займається господарством, хто веде господарство. 2) чого і без додатка. Те саме, що власник 1). || Приватний наймач робочої сили. || заст. Заможний селянин. 3) чого, перен. Повновладний розпорядник. 4) Глава сім ї, господарства … Український тлумачний словник
круп'є — невідм., ч. Співвласник картярського будинку, а також банківник і розпорядник гри в ньому … Український тлумачний словник
метрдотель — я, ч. 1) Розпорядник у ресторані. 2) Старший лакей у домі, що відає столом, кухнею і домашніми слугами … Український тлумачний словник
розпорядниця — і. Жін. до розпорядник … Український тлумачний словник
тамада — и/, ч. і ж. Господар, розпорядник товариської вечері, бенкету … Український тлумачний словник
цар — я/, ч. 1) Володар якої небудь країни (як загальна назва, не титул). || Титул монарха в деяких країнах; монарх, що має цей титул. || перен., розм. Повновладний господар над ким , чим небудь; розпорядник. 2) перен. Який підпорядковує навколишніх… … Український тлумачний словник
